Головна » Новини » Особливості діяльності влади при воєнному положенні в Україні

Особливості діяльності влади при воєнному положенні в Україні

У Києві відбувся П’ятий Національний прес-клуб реформ «Децентралізація: результати, виклики і перспективи». Захід організовано у рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (ПУЛЬС), який реалізує АМУ за підтримки USAID.  Учасниками прес-клубу стали понад сотня представників ЗМІ з усіх областей України.
Зважаючи на обставини, які виникли в Україні з початку цього тижня, прем’єр -міністр України Володимир Гройсман прес-клуб не відвідував. Натомість із широкою консультацією щодо введення воєнного стану та його законодавчих перспектив виступив Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан. Він ознайомив присутніх із деякими особливостями правових засад діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану»:
Особливості правових засад діяльності органів державної влади, військового командування,
військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування в умовах воєнного стану визначаються Законом України «Про правовий режим воєнного стану»
Стаття 1. Визначення воєнного стану
1. Воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Стаття 4. Військові адміністрації
1. На територіях, на яких введено воєнний стан, для забезпечення дії Конституції та законів України, забезпечення разом із військовим командуванням запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, оборони, цивільного захисту, громадського порядку та безпеки, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян можуть утворюватися тимчасові державні органи – військові адміністрації.
2. Рішення про утворення військових адміністрацій приймається Президентом України за поданням обласних державних адміністрацій або військового командування.
3. Військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом.
ВАЖЛИВО: стаття не містить виключного переліку підстав, з яких органи місцевого самоврядування не здійснюють покладені на них повноваження.
Стаття 6. Указ Президента України про введення воєнного стану
1. В указі Президента України про введення воєнного стану зазначаються:
1) обґрунтування необхідності введення воєнного стану;
2) межі території, на якій вводиться воєнний стан, час введення і строк, на який він вводиться;
3) завдання військового командування, військових адміністрацій, органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо запровадження і здійснення заходів правового режиму воєнного стану;
4) завдання суб’єктам забезпечення цивільного захисту щодо приведення єдиної державної системи цивільного захисту, її функціональних та територіальних підсистем у готовність до виконання завдань за призначенням в особливий період;
5) вичерпний перелік конституційних прав і свобод людини і громадянина, які тимчасово обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану із зазначенням строку дії цих обмежень, а також тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;
6) інші питання, що випливають із цього Закону.
ВАЖЛИВО: чітке розмежування повноважень органів, які можуть здійснювати свої повноваження в умовах воєнного стану, є особливо важливим задля уникнення дублювання функцій одне одного та оперативного вирішення поставлених задач.
Стаття 8. Заходи правового режиму воєнного стану
1. В Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом
із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів
виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування
запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод
людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом
Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану:
1) встановлювати посилену охорону важливих об’єктів національної економіки та об’єктів, що
забезпечують життєдіяльність населення, і вводити особливий режим їхньої роботи. Перелік
об’єктів національної економіки та об’єктів, що забезпечують життєдіяльність населення, що
підлягають посиленій охороні в умовах воєнного стану, затверджується Кабінетом Міністрів України;
2) запроваджувати трудову повинність для працездатних осіб, не залучених до роботи в оборонній
сфері та сфері забезпечення життєдіяльності населення і не заброньованих за підприємствами,
установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають
оборонний характер, а також ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які виникли в період дії
воєнного стану, та залучати їх в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт, що
виконуються для задоволення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань,
правоохоронних органів і сил цивільного захисту, забезпечення функціонування національної
економіки та системи забезпечення життєдіяльності населення і не потребують, як правило,
спеціальної професійної підготовки осіб. За працівниками, залученими до виконання суспільно
корисних робіт, на час виконання таких робіт зберігається попереднє місце роботи (посада).
Порядок залучення працездатних осіб в умовах воєнного стану до суспільно корисних робіт та
питання їхнього соціального захисту з урахуванням вимог закону визначаються Кабінетом Міністрів
України;
3) використовувати потужності та трудові ресурси підприємств, установ і організацій усіх форм
власності для потреб оборони, змінювати режим їхньої роботи, проводити інші зміни виробничої
діяльності, а також умов праці відповідно до законодавства про працю;
4) примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати
майно державних підприємств, державних господарських об’єднань для потреб держави в умовах
правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні
документи встановленого зразка;
5) запроваджувати комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях
та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також
встановлювати спеціальний режим світломаскування;
6) встановлювати особливий режим в’їзду і виїзду, обмежувати свободу пересування громадян,
іноземців та осіб без громадянства, а також рух транспортних засобів;
7) перевіряти документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів,
багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень,
встановлених Конституцією України;
8) забороняти проведення мирних зборів, мітингів, походів і демонстрацій, інших масових заходів;
9) порушувати у порядку, визначеному Конституцією та законами України, питання про заборону
діяльності політичних партій, громадських об’єднань, якщо вона спрямована на ліквідацію
незалежності України, зміну конституційного ладу насильницьким шляхом, порушення суверенітету
і територіальної цілісності держави, підрив її безпеки, незаконне захоплення державної влади,
пропаганду війни, насильства, на розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі,
посягання на права і свободи людини, здоров’я населення;
10) встановлювати заборону або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб
на території, на якій діє воєнний стан;
11) регулювати роботу підприємств телекомунікацій, поліграфічних підприємств, видавництв,
телерадіоорганізацій, телерадіоцентрів та інших підприємств, установ, організацій і закладів
культури та засобів масової інформації, а також використовувати місцеві радіостанції, телевізійні
центри та друкарні для військових потреб і проведення роз’яснювальної роботи серед військ і
населення; забороняти роботу приймально-передавальних радіостанцій особистого і колективного
користування та передачу інформації через комп’ютерні мережі;
12) у разі порушення вимог або невиконання заходів правового режиму воєнного стану вилучати у
підприємств, установ і організацій усіх форм власності, окремих громадян телекомунікаційне
обладнання, телевізійну, відео- і аудіоапаратуру, комп’ютери, а також у разі потреби інші технічні
засоби зв’язку;
13) забороняти торгівлю зброєю, сильнодіючими хімічними і отруйними речовинами, а також
алкогольними напоями та речовинами, виробленими на спиртовій основі;
14) встановлювати особливий режим у сфері виробництва та реалізації лікарських засобів, які
мають у своєму складі наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори, інші сильнодіючі
речовини, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
15) вилучати у підприємств, установ і організацій навчальну та бойову техніку, вибухові,
радіоактивні речовини і матеріали, сильнодіючі хімічні та отруйні речовини;
16) забороняти громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку у Міністерстві
оборони України, Службі безпеки України чи Службі зовнішньої розвідки України, змінювати місце
проживання (місце перебування) без дозволу військового комісара або керівника відповідного
органу Служби безпеки України чи Служби зовнішньої розвідки України; обмежувати проходження
альтернативної (невійськової) служби;
17) встановлювати для фізичних і юридичних осіб військово-квартирну повинність з
розквартирування військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу правоохоронних
органів, особового складу служби цивільного захисту, евакуйованого населення та розміщення
військових частин, підрозділів і установ;
18) встановлювати порядок використання фонду захисних споруд цивільного захисту;
19) проводити евакуацію населення, якщо виникає загроза його життю або здоров’ю, а також
матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення, згідно з
переліком, що затверджується Кабінетом Міністрів України;
20) запроваджувати у разі необхідності нормоване забезпечення населення основними
продовольчими і непродовольчими товарами, лікарськими засобами і виробами медичного
призначення;
21) усувати з посад керівників підприємств, установ і організацій за неналежне виконання ними
визначених цим Законом обов’язків та призначати виконувачів обов’язків керівників зазначених
підприємств, установ і організацій;
22) вживати додаткових заходів щодо посилення охорони державної таємниці;
23) інтернувати (примусово оселяти) громадян іноземної держави, яка загрожує нападом чи
здійснює агресію проти України;
24) здійснювати обов’язкову евакуацію затриманих осіб, що перебувають в ізоляторах тимчасового
тримання; підозрюваних, обвинувачених осіб, щодо яких застосовано запобіжний захід – тримання
під вартою, що перебувають в слідчих ізоляторах; етапування засуджених осіб, які відбувають такі
покарання, як арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк та довічне ув’язнення, з
установ виконання покарань, розташованих у місцевостях, наближених до районів, де ведуться
бойові дії, до відповідних установ, які розташовані в безпечній місцевості.
2. У місцевостях, де ведуться бойові дії, запровадження та здійснення заходів правового режиму
воєнного стану покладається безпосередньо на військове командування та військові адміністрації
(у разі їх утворення).
3. Запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану провадиться відповідно
до затвердженого Кабінетом Міністрів України типового плану запровадження та забезпечення
заходів правового режиму воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Стаття 9. Здійснення органами державної влади та органами місцевого самоврядування повноважень в умовах воєнного стану
1. В умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України.
2. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
ВАЖЛИВО: хоч положеннями цієї статті і відтворено основи діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, однак вони застосовуються з обмеженнями, визначеними цим законом.
Стаття 10. Неприпустимість припинення повноважень органів державної влади, інших державних органів в умовах воєнного стану
1. У період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
Стаття 11. Діяльність Президента України в умовах воєнного стану
1. Президент України в умовах воєнного стану:
1) здійснює загальне керівництво запровадженням та виконанням заходів правового режиму воєнного стану;
2) приймає за пропозицією Ради національної безпеки і оборони України рішення щодо залучення Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів до здійснення заходів правового режиму воєнного стану;
3) здійснює стратегічне керівництво Збройними Силами України, іншими військовими формуваннями та правоохоронними органами через Генеральний штаб Збройних Сил України;
4) визначає порядок проходження військової служби.
2. У разі закінчення строку повноважень Президента України під час дії воєнного стану його повноваження продовжуються до вступу на пост новообраного Президента України, обраного після скасування воєнного стану.
3. Повноваження Президента України, передбачені Конституцією України, в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені
Стаття 12. Діяльність Верховної Ради України в умовах воєнного стану
1. Верховна Рада України в разі введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях працює в сесійному режимі.
2. У разі закінчення строку повноважень Верховної Ради України під час дії воєнного стану її повноваження продовжуються до дня першого засідання першої сесії Верховної Ради України, обраної після скасування воєнного стану.
3. Повноваження Верховної Ради України, передбачені Конституцією України, в умовах воєнного стану не можуть бути обмежені.
Стаття 13. Особливості дії нормативно-правових актів в умовах воєнного стану
1. Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, які стосуються прав і свобод людини і громадянина, що обмежуються у зв’язку з введенням воєнного стану, тимчасово не застосовуються.
Стаття 15. Повноваження військових адміністрацій
1. Військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України “Про оборону України”, “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом
Стаття 19. Гарантії законності в умовах воєнного стану 1. В умовах воєнного стану забороняються:
зміна Конституції України; зміна Конституції Автономної Республіки Крим; проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів
місцевого самоврядування; проведення всеукраїнських та місцевих референдумів; проведення страйків, масових зібрань та акцій.
2. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.
ВАЖЛИВО: положення цієї статті також застосовуються і до порядку проведення виборів до об’єднаних територіальних громад
Стаття 20. Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану
1. Правовий статус та обмеження прав і свобод громадян та прав і законних інтересів юридичних осіб в умовах воєнного стану визначаються відповідно до Конституції України та цього Закону.
2. В умовах воєнного стану не можуть бути обмежені права і свободи людини і громадянина, передбачені частиною другою статті 64 Конституції України.
3. У процесі трудової діяльності осіб, щодо яких запроваджена трудова повинність, забезпечується дотримання таких стандартів, як мінімальна заробітна плата, мінімальний термін відпустки та час відпочинку між змінами, максимальний робочий час, врахування стану здоров’я особи тощо. На час залучення працюючої особи до виконання трудової повинності поза місцем її роботи за трудовим договором за нею після закінчення виконання таких робіт зберігається відповідне робоче місце (посада).
Конституція від 28.06.1996
Стаття 64. Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися
окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
(положенням статті 64 дано офіційне тлумачення згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.97 р. N 9-зп)
Стаття 23. Відшкодування збитків, завданих під час введення воєнного стану або повернення майна, що збереглося
1. Примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, в умовах правового режиму воєнного стану, якщо не було здійснено попереднє повне відшкодування вартості такого майна, тягне за собою наступне повне відшкодування його вартості в порядку, визначеному законом.
2. Якщо майно, що було примусово відчужене у юридичних і фізичних осіб, після скасування правового режиму воєнного стану збереглося, колишній власник або уповноважена ним особа має право вимагати у судовому порядку повернення такого майна на умовах, визначених законом.
3. Колишній власник майна, примусово відчуженого у зв’язку із запровадженням та здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, може вимагати взамін надання йому іншого майна, якщо це можливо.
Стаття 28. Прикінцеві положення
У разі введення воєнного стану в окремих місцевостях у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях:
1) у день набрання чинності актом Президента України про утворення військової адміністрації припиняються згідно із цим Законом повноваження: обласної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах, – у разі утворення відповідної обласної
військової адміністрації; районної ради, її виконавчого апарату, посадових та службових осіб місцевого
самоврядування, які працюють у цих органах, – у разі утворення відповідної районної військової адміністрації; сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, їх виконавчих органів, сільських, селищних, міських голів, інших посадових та службових осіб місцевого самоврядування, які працюють у цих органах місцевого самоврядування, старост – у разі утворення військової адміністрації відповідного населеного пункту (населених пунктів);
2) районні, обласні військові адміністрації здійснюють на відповідній території, разом із повноваженнями місцевих державних адміністрацій, повноваження із запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, а також здійснюють повноваження, передбачені пунктами 1 – 10 частини третьої статті 15
цього Закону;

Актуально

Рівненським автолюбителям нагадують правила безпечного кермування автомобілем

Патрульна поліція Рівненської області нагадує усім водіям про правила безпеки в умовах погіршення погодних умов! …

Залишити коментар