Головна » Конкурси та акції » Конкурс “Оригінальна валентинка”

Конкурс “Оригінальна валентинка”

«Оригінальна валентинка»

 

Оригінальна-валентинка

Конкурс найоригінальніших привітань до дня Святого Валентина.

Привітай свою половинку з Днем св.Валентина. Надішли своє оригінальне привітання на адресу rytm.konkurs@ukr.net

Вигравай романтичну вечерю на 2-х у ресторані «Гостинний двір», абонемент на косметичні послуги від салону краси «Madame», романтичну каву на 2-х від кав’ярні «Кавова кімната».

Найоригінальніше привітання було визначено шляхом голосування на сайті www.ritm.tv

Конкурс діяв з 25 січня до 11 лютого.

Нагородження переможців відбулося 12 лютого.
Детальніше : http://ritm.tv/video-novini/peremozhets-konkursu-originalna-valentinka/

Дмитру Рожику від Олі Лебедюк

Зайчику, хочу привітати тебе з Днем св.Валентина!
Дякую тобі, за ці 2 чудових роки з тобою.
Кожен день ми разом проходимо по “дорозі з троянд”…
Бувають хороші, веселі, яскраві та незабутні дні з тобою – ніби пелюстки троянд.
А інколи наступаємо і на шипи троянд – наші сварки.
Але як ти мені завжди говориш: “Якби було все завжди добре, було б не цікаво ;)”!!!
Ось за це я тебе дуже сильно і без тями КОХАЮ, що з тобою завжди по різному, непередбачувано і ніколи не знаєш чого очікувати.
Дякую за те, що ти зв’явився у моєму житті!!! Любаю тебе:)

Ромчику від Наталії Козачок

Кохання… що таке кохання? Це коли ти бачиш його і в тебе посмішка від задоволення, що ти можеш бути з цією людиною поруч. Стрибаєш в обійми, цілуєш закриваєш очі і піднімаєшся в небо. Коли ім’ям коханої списуєш листок, а чай найсмачніший бо його приготував він. А ще в тебе четверо дітей і ви двадцять років одружені. Кохаю тебе мій найдорощий скарб, мій Ромчик.

від Нати Заяц

Мы вместе… сколько лет? если считать со времени знакомства, то 26. Если от первого поцелуя – то 25. Если от клятв в местном загсе – то 18.
Я даже не помню себя без тебя. Мы вместе съели столько пудов соли, столько рассветов встретили, столько слов друг другу сказали, что хватило бы на тома. Самое лучшее, что мы подарили друг другу ( кроме двух замечательных детей) – это чувство команды. Когда тяжело и невозможно, мы рубимся с невзгодами спина к спине, и я всегда знаю кто мой лучший друг. Мне по прежнему интересно с тобой. Я по прежнему обожаю твою походку, поворот головы, я узнаю тебя за километр несмотря на отвратительное зрение. Я тебя люблю – как дышу. Всегда. Каждую секунду.

 

Оксані від Валентина Дукача

В день святого Валентина я обіцяю, що все життя буду тебе до безтями кохати і радіти тому дню, коли дві половинки стали одним цілим!!!
Цей вірш для тебе:
Ти кохана моя,єдина,
Ти як зірочка серед неба
Буду ніжним з тобою калина,
Оксана моя любима.
Можна жити без хліба й води,
Але як жити, як поряд не ти?
Ти повітря, ти промінь сонця,
Ти чекай мене у віконця.
Я приїду до тебе у серпні
Коли квітне герань на дворі,
Буде радість в моїй душі.
Буду завжди тебе кохати,
Цілувати,обнімати…
Всі найкращі квіти планети
Рано вранці тобі дарyвати .
Від уст твоїх солодкі поцілунки,
Чарівні очі наче дві перлини.
Ти кохана моя, єдина,
Дружина моя любима.

Сергію від коханої “М”

Кохання не можна порівняти з чимось одним. Це ніби солодкий торт, ніби цукерка, що тане на губах – миті, долі секунди, які не забуваються. Це наче волосся дибки. Це і страх і радість разом, немов ти губишся в просторі і реальності, втрачаєш ліво і право, верх і низ … Це ніби тримати рівновагу на тонкому дроті. Коли бачу твоє обличчя, хитрість в очах, обриси Твого тіла, коли застигаю у нерішучості – це ти? Але я не зможу помилитися, навіть якщо захочу – завжди буду знати, це ТИ … І тоді виростають крила, очі відкриваються, і я ковтаю повітря не сміючи зрушити з місця. Це ж ТИ!!! Найласкавіші слова самі зриваються з вуст – СОНЕЧКО, КОТИКУ …
Я тону в твоїй чарівності, я розчиняюся в твоїх глибоких очах. І я перестаю бути собою – я стаю зором, щоб розглянути кожну клітинку, я перетворююся в слух, щоб жадібно ловити кожну твою нотку, кожен подих, кожен перелив ТВОГО голосу … Я стою в подиві і хочу продовжити цю мить, цю хвилину з тобою … Мені нічого не хочеться, мені більше нічого й не треба – тільки божественне, хвилююче і надзвичайно приємне почуття – ЛЮБОВ. І я можу мовчати, зберігати ЇЇ, як талісман, тихо мріяти про тебе … А можу розкричатися про неї по всьому світу і стрибати від щастя при згадці, про одне твоє ім»я … це нічого не змінить. Всі вже знають. Всі бачать по очах.
Вони вважають мене дурною , божевільною – мені все одно. Хіба можна на щось поміняти ТЕБЕ ?! Хіба можна заради ТЕБЕ втратити ?! І я не скажу, що ти всіх розумніший, гарніший або сексуальніший … Просто краще ТЕБЕ немає на світі

Сергію від коханої Марії Рудик

Я хочу бути з тобою.
Не зустрічатися, не жити, не вінчатися у церкві і не ставити штамп у паспорті. Я просто хочу з тобою бути.
Проводити разом дні, години або хвилини… не важливо, просто з тобою ці миті завжди яскравіші.
Адже тільки тоді, коли ти поруч я стаю по – справжньому щасливою !
Тільки з тобою я відчуваю справжню міцність кави, солодкість меду або гіркота перцю.
З тобою моє тіло, розум і почуття прокидаються і я намагаються відчути те, чого раніше, як мені здається, я просто не помічала.
Адже яким добрим стає ранок понеділка, якщо я прокидаюся поруч з тобою… і намагаючись поворухнутися відчуваю, як ти мене інстинктивно все ще намагаєшся вкрити.
Яким приємним стає дощ, коли ти береш мене за руку і тягнеш за собою все швидше і швидше, щоб я не змокла.
А як іноді хочеться захворіти на легку застуду, щоб вередувати і не хотіти приймати гіркі ліки і врешті-решт все ж піддатися на твої вмовляння. З тобою фільми цікавіше, їжа смачніша, веселка яскравіше, сніг пухнастіше, листя зеленіше, жарти забавніші, а мрії реальніші. Тільки з тобою я стаю кращою. Адже саме ти, своєю турботою, ревнощами, ніжністю, суворістю, пристрастю і любов’ю робиш мене такою. І саме тому і ще через купу інших причин я хочу бути з тобою. Просто бути. Поруч. Завжди.

Коханому чоловікові Богдану від дружини Олени

Коханий!
Ти подарував мені надію на завтра. Зірвав всі, до єдиної зірки з мого неба. Відкрив незнайомі грані людської душі. Ти – спокій.Мій спокій. В твоїх очах є щось особливе, вони чисті, відверті, люблячі. В них можна прочитати про тебе все.Вони ніколи не брешуть. І ти ніколи мені не збрешеш. Ти – найкраще що в мене є. Нехай звучить банально, але це правда. Мені тебе подарував сам Бог мовляв: «Дивись, дівчинко, не бути тобі нещасливою, відвикай від самотності! Кохай!» І я кохаю. Я тебе кохаю мій хороший і я точно знаю, що ти кохаєш мене…

Стельмах Марії від чоловіка Івана.

Найкраща у світі…..
Вже розумію, що існує щастя
бо я щодня це щастя обіймаю
бо я щоранку із нею просинаюсь
мрійливо з нею вночі засинаю

я відчуваю, що завжди потрібен
моє серце її очі зігрівають
вона є найріднішою у світі
мої уста щоразу промовляють

ніжні обійми, теплі серце й руки
солодкий голос і посмішка казкова
нестерпною є кожна мить розлуки
що після неї закохуюсь я знову

Маріє, ти є найяскравішою жінкою у всьому світі. Моє кохання до тебе є і буде вічним. Його не опишуть ні вірші, ні картини, жодна пісня не пронесе його у своїх нотах. Але я обіцяю, що воно супроводжуватиме тебе, підтримуватиме до останнього твого подиху і навіть більше.

Стельмаху Вані від чарівної дружини Марії.

Тому, хто дає мені крила. Моєму коханому чоловікові
Якось ти мене назвав зірочкою, це було перше твоє зізнання …..Відтоді ти – моє небо. Кожна хвилинка поряд з тобою – щастя. Ти – моє серденько, моя втіха, моє натхнення. І нема у світі ріднішої людини. З тобою мені хочеться бути кращою, і посміхатися навіть засинаючи. Ти моя радість, моя доленька….Цього року в день закоханих буде рівно рік, як я твоя дружина. Я мрію, мій амурчику, що колись, через багато років, в цей день, сидячи біля каміну ми вже зовсім сиві , триматимемо один одного за руку. Кохаю тебе всім серцем. Дякую тобі за те , що ти в мене є……

Коханому Андрію від дружини Олени Кузьмич

Ми знаємо один одного так давно, що здаєтьсяминуло ціле століття. Ціле століття – день за днем, година за годиною… Та це нічогоне змінює, бо таки знайти можливість, щоб просто розказати про нас надзвичайно складно. Бо тоді доведеться пережити все знову – день за днем, година за годиною. Не просто пережити, а відчути. Це майже не можливо, бо елементарні елементарні спроби встановити хронологію губляться у суперечностях, які породжує не час і не память.
Їх творить серце і дивні відчуття – спокій, захоплення, образ, закоханість, ненависть, бажання, відраза, сум, мрія, впевненість, тривога і… збентеженість.
Та головне не це бо я памятаю все до найменшої дрібнички – елементи твого одягу, зміни зачіски і фігури. Твоє тіло. Воно, саме воно, виринає з глибини памяті, коли мова заходить про тебе. Перша асоціація з тобою – фігура. вона змінювалася поступово – від дитячо – підлідкового тіла до спортивно – атлетичної подоби древньогрецького Бога, а далі до звичайного дещо тренованого юнака і врешті справжнього чоловіка. Проста широкоплеча постать і досіу мене перед очима і беде та доти, доки ти не зникнеш з мого життя. Доки я не викину тебе з памяті. Саме твоє тіло завжди притягувало мене. Воно магніт дії якого я неможу опиратися. Можу пробачити тобі все, лиши мені тільки одне – можливість доторкнутися до нього.
Бачу як ти йдеш після нашої останньої зустрічі. Я сиджу на вулиці, а ти прямуєш кудисьу далечінь. Йдеш впевнено і рішуче.І чомусь мені стає надзвичайноболяче. Ти йдеш додому до, до себе до дому. Тоді знову згадую одну із наших прогулянок, коли бездумноблукаючи містом у мозку, раптом прокидається здоровий глузд.
Твій дім міг стати моїм. Міг аби ти впустив мене туди і в своє серце. Міг би, аби мені вистачило духу переступити поріг не як гості, аяк справжній покровительниці його власника. Все могло б у нас бути. Але… Досі нічого не складається. Ми не можемо посправжньому зрозуміти…
Нам просто добре разом,хай цебуває не часто.
-Скільки ми вже знайомі?
-Давно чине давно все відносно…
– І за стільки часу жодної конкретики…
– Мені час я зателефоную.
Ці фрази спершу видаються оманою – ти знаєш. Але знову зявляєшся, хай минає не день не два, а місяць чи півроку. І все. Ніякої відповідності. Тишина. Ми знову говоримо, сперичаємося, я щосьнамагаюся довести, а ти як завжди лише посміхаєшся. У цій зрадницькій посмішці. тонуть всі мої доводи, всі аргументи, вся злість та ненависть. я перебуваю підтвоєю владою.
Живувід миті до миті, від зустрічі до зустрічі, від розмови до розмови. Спокійно забуваюси твоє існування, а потімвраз блискавка – ти виростаєш не звідки. І все починається знову.
– Чому я неможу відмовитись відтебе стільки років?
Відповідь на нього всетаки бажана та мабуть потрібна. У першу чергу мені. Але її не має. Ти не можеш її дати, не можеш пояснити. А я не намагаюся з тебе цього витягнути. Ти ніколи не пояснював, не пояснеш і навіть не збираєшся цьогоробити. Мабуть тобі просто не вистачає слів, чивони настільки прості. що не варті стількох років чекання. Чекання невідомого, чимабуть твоєї появи.
Звикаю і спокійно сприймаюдумку про те, що колись все стане на свої місця іти більше не зявишся у моєму житті. У мене не винекне бажання тебе повернути. І простоне винекне колити будеш поруч. Спочатку мене місяць – та хіба це термін. За тим мене рік. Другий – такими паузами нас не здивуєш. Третій, пятий… А ти так і не зявишся не напишеш смс- ку, не зателефонуєш, не спинеш на вулиці. І я не привітаю з днем народження річного мовчання, і не наберу твого номера, коли мені набриднуть всі інші чоловіки чинападе дипресія. Я не шукатиму тебе, коли не зможу вичавити з себе путнього слова, абизіпсувати ним аркуш паперу – не лікуватиму тобою творчу кризу. Ні, я навіть перестану з усмішкою проходити повз твій будинок та опускати очі при згадці про твою вулицю. Я рідше буду згадувати ті відчуття польоту, колити мене кохав, коли ділився зі мною тим коханняс. Я житиму далі безтебе. А ти без мене. Та це буде колись. Якщо буде взагалі…

Андрієві від Яни Скорик

Коханий мій! Я думала про тебе навіть тоді, коли не знала, що ти є на світі … Я мріяла про шалене кохання, яке охопить всю мене і подарує крила. Я мріяла про твою посмішку і ласкавий погляд, про дотик рук, який змусить забути про все на світі … І я чекала … А коли в моєму житті з’явився ти – світ відразу набув кольорів. Сонце стало світити яскравіше, вітер став завжди теплим, а дощ перестав бути сумним … Моє серце навчилося співати різними голосами, а душа засяяла всіма барвами веселки, відбиваючись в моїх щасливих очах. Я розучилася ходити по землі, проте який прекрасний мій політ, адже ти подарував мені крила.
Ти наповнив мене чудовим всеохоплюючим почуттям, яке змушує мене з кожним днем ставати кращою. Моє життя стало схоже на чудову казку, на рожевий сон, але це не казка і не сон. Це почуття, яке люди називають коханням…
Я кохаю тебе понад усе на світі і з нетерпінням чекаю твого повернення.
З любов`ю Яна

Дімі Мацевичу від Олі Павлюк

Я ніколи не думала, що можна знати когось так добре і в той же час відчувати, що в цій людині ще стільки нерозгаданого. Я ніколи не знала, що слова «Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ» щораз звучать як вперше … Я ніколи не зустрічала людини, з якою години пролітали б як хвилини, і з якою мені ніколи не хотілося б розлучатися… Не знаходила настільки близьку і рідну людину. Котику! я ніколи не любила так, як я люблю тебе.

Владиславу від Оксани

Я Кохаю…
Я КОХАЮЮЮ!!!
Я КО-ХА-Ю-Ю-ЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮЮУУУУУУУУ!!!!!!!!
Кохаю ТЕБЕ…
Саме КОХАЮ, не люблю, не закохана, не обожнюю, а КОХАЮ…
і іншого слова годі підібрати…не знайти іншого слова для обрамлення моїх почуттів в слова…
я заплющую очі…адже лише заплющивши очі я здатна цілком поринути в свої почуття до тебе…відчути як ніжно-ніжно й при цьому палко й несамовито б’ється моє серце при одному лише спогаді про тебе…здається все внутрішньо геть шкереберть та догори дригом, все змішалось: таке незгасиме, бентежне й голосить із силою шквального вітру “Я кохаюю!!!” і водночас тихо-тихо так, пошепки, крадучись навшпиньки, злегка й манірно торкаючись струн мого серця, обережно так, аби не сполохнути, тихесенько шепоче “кохаю тебе…ко-ха-ю-ю…” і я геть нічогісінько не можу зробити, зовсім!
Душа стрепенувшись, злякано, розуміє що втрапила у незвичне для неї русло Кохання, русло, в яке хочеться поринути й не виринати зовсім! Та все ж лячно, бо душевні хвилювання, що виникають в цьому руслі, неконтрольовані, не контрольовані мною зовсім!.. … відкриваю очі і…
-“де ж ти, коли прийдеш, я стільки часу без тебе…”-дивлюсь на годинник а пройшло всього 15хв.))) 15хв. без тебе-це вічність, посміхаючись сама до себе розумію…розумію що я невласна над собою, над своїми емоціями і стукотом серця, над своїми хвилюваннями, які ти спричиняєш лиш поглянувши на мене, о диво! Диво…невже таке існує…невже ці почуття такі сильні і я не маю змоги керувати собою…дивина та й годі…посміхаюсь…
З тобою тепло ти знаєш? Тепло й комфортно як вдома…навіть якщо ми в цей час серед сірих пустенних заметених снігом вулиць і в мороз)))…нічого не страшно)))…я найсильніша жінка в світі з тобою…я найщасливіша…і так хочеться оцим своїм, невичерпним ЩАСТЯМ, поділитись з усіма-усіма довкола…
“Я Кохаю Тебе!”-я казала? ))) Так? ))) -я кохаю тебе, ти чуєш? Ко-ха-ююю…не йди… ще трішки будь зі мною поруч…і от дивина…на годиннику вже пройшло 3 години а ти лише щойно прийшов )))
-ось бачиш, навіть час, який не підвладний жодним людським маніпуляціям чи науково-технічному прогресу, навіть час втрачає голову, під дією моїх почуттів до тебе )))
-Я Кохаю Тебе-ти чуєш? Я кохаю…кохаю…кохаю…
заплющую очі і поринаю в безкрає море своїх почуттів…так добре…так тепло… так невимовно ніжно все тіло насичене оцим дивним й не розгаданим почуттям, яке здатне творити дива )))Воно так пестливо тривожить душу мою, й тихенько, неначе дитя, воно посміхається у ритмі серцебиття, воно…моє почуття…до ТЕБЕ )))
КОХАЮ тебе…

Рівненським дівчатам від Романа Стецюка!

Дівчата! Ми закохуємося у вас через те, що ви вмієте про нас турбуватися. Так, саме так! Ви не уявляєте, як нам це необхідно, нехай ми навіть ніколи вам в цьому не зізнаємося. Ми закохуємося в ваше розуміння, вашу ласку і тепло. Вміння підтримати, вислухати, а часом навіть і пошкодувати. Коли ми вам розповідаємо про свої проблеми, ми не чекаємо від вас шляхи їх вирішення, ми і самі знаємо як вирішити цю проблему, просто ми хочемо, щоб нас вислухали, щоб вам це було небайдуже. Закохуємося, швидше за все, через те, що нам подобається перетворюватися коли ви поруч, коли хочеться бути для вас справжнім мужчиною. Закохуємося в вас, за вміння доглядати за нами, адже це показник того, якою матір’ю ви будете для наших дітей, і якою берегинею нашого вогнища ви зможете стати. Ми вдивляємося в вас, шукаємо ту саму, мудру, розумну жінку. Закохуємося в вас простеньких, з якими поруч відчуваємо затишок і домашнє тепло. Любимо вас в домашньому одязі, без тонни фарби. Адже коли ви щодня одягаєтеся немов на подіум, що особливого в вас залишається? Бо коли ви з нами кожен день, в простому вигляді, а фарбуєтеся тільки по особливим днях, ми закохуємося вас двічі. У такі моменти ми здатні ще раз здивуватися вашій красі. Нам зовсім не потрібні ці розмальовані ляльки, які кидаються в очі лише в «Лагуні» або «Магнаті».
Нам не потрібні дівчата, які вражають уяву чоловіків короткими спідницями і шпильками по 30 см. Кожен хлопець одного разу в період дорослішання здатний піти на поводу і своїх гормонів, але він завжди буде повертатися до тієї, яка його зрозуміє і підтримає, таку він і буде шукати. А закохуємося ми саме в простих, які розуміють, що в будь-якій ситуації нас підтримають, у яких є своя думка, які в певній ситуації наодинці зможуть дати нам по шапці і сказати “Котику! Тут ти не правий. А давай ми зробимо ось так “. Ми любимо тих, які будуть поважати наші сім’ї і наших друзів. Будьте впевнені, якщо хлопець опиниться в компанії красивих дівчат, він полюбить саме ту, скромну, яка все робить по дому, яка накриє на стіл, все прибере і помиє. А ті дівчата, які будуть просто сидіти, сміятися, робити селфі, курити, пити, нехай навіть і будуть гарніші неї, але в нас вони викличуть лише бажання переспати. Може не всі хлопці зі мною погодяться, але кожен шукає собі саме таку дружину. Тому милі дівчата, це послання вам.
Саме для таких дівчат деколи не важлива зовнішність, фігура, кар’єрний ріст і навіть розмір бюсту, а розмальовані ляльки, в коротких спідницях, з відкритим пузом і цигаркою в руках, будуть залишатися довічно на самоті і говорити “що він в ній знайшов? “. А я вам відповім – «Саме те , що нам необхідно» .


Переможець конкурс “Оригінальна валентинка”?

  • Марічка Петровська (40%, 273 голосів)
  • Марія Стельмах (26%, 176 голосів)
  • Оля Лебедюк (19%, 134 голосів)
  • Ната Заяц (9%, 62 голосів)
  • Олена Кузьмич (3%, 24 голосів)
  • Іван Стельмах (1%, 9 голосів)
  • Валентин Дукач (1%, 4 голосів)
  • Наталія Козачок (1%, 4 голосів)
  • "М" (0%, 2 голосів)
  • Оксана (0%, 1 голосів)
  • Оля Павлюк (0%, 0 голосів)
  • Яна Скорик (0%, 0 голосів)
  • Олена (0%, 0 голосів)
  • Марія Рудик (0%, 0 голосів)
  • Роман Стецюк (0%, 0 голосів)

Всього голосів: 689

Loading ... Loading ...

Актуально

На Рівненщині пропонують винагороду за логотип міста

Острозька міська рада, проводить конкурс на найкращий туристичний логотип міста, усі бажаючі можуть приносити свої …

Залишити коментар